Поради батькам
1. Завжди звертайте увагу на неправильне мовлення дитини, намагайтеся встановити причину ( погане мовленнєве оточення, наявність патології ЛОР-органів тощо ).
2. Пам’ятайте, що виявлені на початковому етапі порушення мовлення можна легко та швидко виправити.
3. Відсутність звуків у мовленні дитини завжди призводить до їх заміни іншими, у простих випадках – до спотворення вже існуючих, у складних – до міцного їх укорінення.
4. Не намагайтеся виправляти спотворені звуки самостійно. Якщо ви чуєте їх більше місяця – вони вже міцно закріпилися. Потрібна консультація логопеда з подальшим виправленням.
5. Якщо дитина розмовляє неясно і зрозуміти її можете тільки ви ( а буває, що і ви не можете ) неодмінно звертайтеся по консульстацію.
6. Ніколи не сваріть дитину за вади у її мовленні – це породжує страх, невпевненість, а в подальшому призводить до неконтактності, недовіри та тривалої роботи з логопедом.
7. Стимулюйте дитину спілкуватися: під час прогулянки проговорюйте побачене, почуте, звертайте увагу малюка на спів пташок, завивання вітру взимку, плескіт води тощо. Обговорюйте прочитану казку, побачену телепередачу, мультфільм, різні життєві випадки. Загалом пояснюйте все, що цікавить допитливих малюків, і скоро ваша дитина, здивує вас своїми можливостями. Вона зможе добре мислити, фантазувати, знаходити вихід зі складного для її віку становища, приймати рішення, у різних ситуаціях, бути цікавим співрозмовником, уважним слухачем і комунікативно-творчою особистістю, що неодмінно допоможе їй досягти успіхів.
Що потрібно знати батькам?
Мова – невичерпне джерело розумового розвитку дитини,
Навчання мови починається не тоді, коли дитині дають буквар, а з перших вимовлених звуків. Тому важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема розвитку її мови, належить сім’ї. Адже перші слова, перші речення маля чує й вимовляє у колі рідних людей – матері, батька, бабусі, дідуся. Однак, дехто з батьків вважає, що дитина починає навчатися літературній мові лише в школі, і не звертає увагу на формування її мовлення у дошкільному віці. Отже, дорослі повинні прагнути забезпечити правильний мовленнєвий розвиток дитини, починаючи вже з перших місяців її життя. Правильне мовлення допомагає малюку встановлювати контакти з іншими дітьми, вільно пе6редавати свої думки і побажання, а також спияє успішному навчанню в школі.
Малюків потрібно вчити чітко вимовляти звуки в с ловах, ставити наголос, користуватися відповідною інтонацією та правильно дихати під час мовлення. Дошкільнят навчають узгоджувати слова в реченнях у роді, числі та відмінках, правильно будувати речення.
Дітям дошкільного віку потрібно прищеплювати загальну культуру мовлення: уміння слухати, дивитися в очі співрозмовнику, не перебивати дорослих і не втручатися у їхні розмови.
Батьки ні в якому разі не можуть залишатися байдужими до мовних недоліків своїх дітей. У колі своєї сім’ї дорослі розуміють дитину з півслова, і вона почувається впевнено. Але з віком мовне спілкування дитини розширюється, і мовленнєві вади стають на перешкоді швидкого встановлення контактів з однолітками, виникають різні ускладнення, психологічні проблеми. Недостатньо розвинена мова, бідність словникового запасу, проблеми з вимовою звуків негативно впливають на загальний розумовий розвиток дитини.
Мова дорослих – взірець для дітей
Успіх мовленнєвого розвитку дитини насамперед залежить від мови дорослих, які її оточують із раннього дитинства. Малюк навчається говорити завдяки слуху та здібності до наслідування. Відомо, що дитина дошкільного віку легко наслідує неправильну вимову дорослих, переймає місцеву говірку, діалектизми. Причинами помилок у мові дорослих є вплив діалектного оточення та невміння відрізняти звукові норми.
Виразна мова дорослих привертає увагу дітей, полегшує її розуміння та запам’ятовування, а суха, монотонна – навпаки. Виразність забезпечується інтонацією, що надає мові мелодійності. Інтонація – це вміння регулювати силу голосу, користуватися логічним наголосом, паузами, темпом мовлення. Не можна кричати в розмові з дитиною. Голосна, криклива мова викликає у дітей байдуже ставлення до її змісту та роздратованість у поведінці. Дитина намагається відповісти батькам таким же тоном, а це надає мові відтінок грубості.
Слід дотримуватися відповідного темпу мовлення. Не розмовляйте з дітьми у швидкому темпі, оскільки стежити за такою мовою дітям важко, вони відволікаються та стомлюються. Так виховується неуважність до слова. Крім того, коли дитина наслідує швидкий темп мови батьків, у неї може виникнути заїкання.
Малюк швидше навчиться говорити правильно, коли чутиме навколо себе правильну, літературну мову. Тому висловлювати свої думки батьки мають граматично правильно, а вимовляти звуки – чітко.
Для розвитку мовлення дитини надзвичайно важливу роль відіграє гарний слух. Його пошкодження в ранньому дитинстві затримує розвиток мови. Знижений слух є перешкодою для розуміння мови оточуючих, а це затримує розвиток мовної активності дітей. Батьки повинні берегти слух дитини та стежити за станом слухового органу. Неможна говорити над самим вухом дитини, недоцільно й цілувати малюка у вушко. Знижує слухову увагу дитини постійний шум у кімнаті, голосне звучання радіо, телевізора, гучні розмови дорослих. Першою ж ознакою зниженого слуху є відсутність реакції дитини на мову людей, які її оточують.
Вікові особливості мовленнєвого розвитку дитини
1-2 місяці: Дитина починає спілкування з дорослим. Малюк намагається спілкуватися за допомогою міміки та активних рухів. Посміхається при спілкуванні з дорослим. Виникає “комплекс пожвавлення”. З 3-4 міс. повертається на голос дорослого. З 3-6 міс. з’являється гуління, яке відрізняється від початкового різноманітністю звуків. Подовжуються ланцюжки звуків та з’являються сполучення губних звуків з голосними (па, ба, ма). Відбувається перехід до наступного етапу – лепету, який є дуже важливим в розвитку малюка. В період лепету (6-8 міс.) окремі артикуляції поєднуються в певній послідовності. Відбувається повторне промовляння складів (ба-ба-ба, ма-ма-ма). Спочатку дитина повторює звуки, а пізніше вона починає наслідувати звукам дорослого. Одночасно з лепетом малюк починає проявляти емоційні скрикування, проявляти радість або невдоволення. Промовляючи гучні звуки дитина намагається привернути до себе увагу або виявляє спротив, коли їй щось не подобається. В цей час з’являється здатність до наслідування. Малюк вже може наслідувати дії, наприклад: махати ручкою на прощання, плескати в долоні. В період 6-12 міс. лепет складається з 4-5 та більше складів. Дитина повторює склади, змінює інтонацію. У деяких дітей в цьому віці з’являються перші слова.
Другий рік життя.
Починається період активного розвитку мовлення. Дитина з кожним днем стає все більш самостійною, активною та проявляє більший інтерес до навколишнього світу. Продовжує розвиватися здатність малюка до наслідування. Значно поширюється запас слів, які дитина розуміє. На прохання дорослого малюк дає певні предмети , вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки. Впізнає своє зображення в дзеркалі, знає своє ім’я. Дитина вже не чекає, коли дорослий почне з нею розмову, а сама починає звертатися, коли хоче їсти, або не може одягнутися. Фрази з двох-трьох слів – є найчастішими висловлюваннями малюка в цьому віці. На цьому етапі фраза є простою та граматично не оформленою.
Третій рік життя.
Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.
Четвертий рік життя.
Відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини і т.д. Діти 4-го року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями. Найбільш розповсюджена форма висловлювання – просте поширене речення “Ми з мамою ходили в магазин за хлібом”, “Я люблю грати великою машиною”. Ваша дитина говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, але при вимові слів з трьох-чотирьох складів може допускати помилки: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова.
П’ятий рік життя.
Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки (с, з, ц), починають вимовляти шиплячі звуки (ш, ж, ч), але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка – “сапка”, жовтий – “зовтий”). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак – “йак”, риба – “либа”, пиріг – “пиліг”).
Шостий рік життя.
До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення – монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з’являються складні речення (Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу). В мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев’яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови.
До уваги батьків, діти яких відвідують заняття з логопедом!
Пам 'ятайте!1. Дитина має бути готовою до роботи, тому що її свідоме бажання виправити звуки має велике значення.
2. При виправленні певного звуку не звертайте увагу на інші спотворені звуки.
3. Матеріал має відпрацьовуватися послідовно, а не вибірково. Пропуски окремих етапів роботи впливають на якість виправлення вад мовлення.
4. Перехід від одного етапу до наступного відбувається тільки при засвоєнні попереднього матеріалу.
5. Кожний виправлений звук необхідно відразу вводити в розмовно-побутове мовлення.
6. Дитина повинна займатися щоденно по 15-20 хвилин, при можливості 2 рази на день, виконувати завдання перед дзеркалом, працювати як над новим, так і попереднім завданням.
7. Активно допомагайте дитині і вимагайте від неї виконання завдань.
ДО УВАГИ БАТЬКІВ!
АРТИКУЛЯЦІЙНА ГІМНАСТИКА
Основні правила артикуляційної гімнастики
1. Заняття має проводитися щоденно протягом 10-15 хвилин.
2. Кожну вправу дитина має повторювати 5-10 разів.
3. Наприкінці кожної вправи органи мовленнєвого апарату дитини мають повернутися у вихідне положення, а потім- у стан спокою.
4. Кожну вправу дитина має виконувати повільно, ритмічно й чітко, рахуючи подумки.
5. Під час роботи із дзеркалом потрібно слідкувати за тим, щоб у дитини працювали лише ті м’язи, які тренуються в даній вправі. Шия й плечі мають бути не напруженими.
6. Під час виконання вправи слід використовувати свою долоню й долоню дитини для імітації рухів язика.
7. Гімнастика не повинна набридати дитині та спричиняти її перевтомлення.
МОВЛЕННЄВИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ БАТЬКІВ
Диференціація звуків [p]-[л].
Пропоную завдання на закріплення вимови та розрізнення
звуків [p] та [л].
Вимовляти чітко й правильно чистомовки:
Ра-ра-ра – на дворі весела гра.
Ла-ла-ла – Алла молоко пила.
Ро-ро-ро – розмальовую відро.
Ло-ло-ло – дуже весело було.
Ру-ру-ру – руками рушники перу.
Лу-лу-лу – ми купили пилу.
Ре-ре-ре – рубають дерево
старе.
Ле-ле-ле – Левко пішов у поле.
Ри-ри-ри – з риби юшку навари.
Ли-ли-ли – діти білочку взяли.
Промовляти скоромовки в різному темпі:
Клара і Валі грає на роялі.
Перепілка, перепел, перепелиця.
Орел на горі, перо на орлі.
Пилип приліг під липою.
Крила орлині великі.
Летить орлиця – крила розкрила.
Марина рис варила,
Лариса рис пересолила.
Вивчити на пам’ять скоромовку:
Непосида галка Клара
Окуляри в Карла вкрала.
На гілляку сіла: Карр!
Я сьогодні буду Карл!
Читати виразно вірш:
Ромашки рвати ми ходили
Над річкою в рясній траві.
І раптом равлика зустріли
Із ріжками на голові.
Немає коментарів:
Дописати коментар